суббота, 16 февраля 2013 г.

ніша із битого дзеркала

Жнка пдняла кошика  пшла. Солдат сказав:

PМашо, ти чого стош? (Вона швидко блимнула очима). Ну  йшла б уже додому. (Вона переступила невеликими запорошеними ногами, зтхнула, нахилила голову). ¶ди, йди, я скоро прийду.

Кивнувши пдборддям, вн сказав й:

Раптом вн примружився, усмшка зникла з обличчя. Вн уважно дивився через вулицю на босу жнку, яка все ще нерухомо стояла бля кошика.

PА от узяти б  полетти з ним, дуже просто,P знову мовив солдат, усмхнувся простодушно  водночас швидко з голови до нг оглянув Скайльса.

На скрон у нього навскс блв шрам. Оч сизо-кар  так само, як у т жнки,P з скринкою. (Скайльс давно вже примтив цю скринку в росйських очах  навть писав про не в статт: Вдсутнсть у хнх очах певност, то насмшкуватсть, то шалена ршучсть , нарешт, незрозумлий вираз переваги надто болюче впливають на вропейську людину ).

PОце так замахнувся на Марс!P озвався вн задоволено  повернув до Скайльса засмагле безтурботне обличчя.

У Скайльса заграли на вилицях жовна. Вн дстав старого конверта  записав адресу Лося. В цей час перед об явою зупинився високий, широкоплечий чоловк, без шапки, судячи по одеж солдат, у суконнй сорочц без пояса, в обмотках. Руки вн знчев я засунув у кишен. Мцна потилиця напружилася, коли вн почав читати об яву.

вши кошик на тротуар, стояла по той бк вулиц й дивилася на Скайльса. Миле  лице було спокйне  втомлене.

Дув втер безлюдною вулицею Червоних Зр. Вкна багатоповерхових будинкв одн розбит, нш позабиван дошками, здавалося, там нхто не живе, жодна голова не визирала на вулицю. Молода жнка, постави

¶з спокйною мужнстю Скайльс сподвався усього в цьому шаленому мст, але об ява, прибита гвздочками до облуплено стни, вплинула на нього надзвичайно болсно.

Скайльс мимовол помацав пульс: такий, як завжди. Глянув на хронометр: було десять хвилин на п яту, 17 серпня 192 року.

Це було написано зрозумло  просто, звичайним чорнильним олвцем.

¶нженер М. С. Лось запрошу тих, хто бажа летти з ним 18 серпня на планету Марс, з явитися для особистих переговорв од 6 до 8 вечора. Ждановська набережна, будинок 11, у двор .

В об яв писалося:

PTwenty three,P нарешт мовив вн, що мало означати: Сто чортв його батьков .

Об ява була варта велико уваги. З цкавост Скайльс прочитав , пдйшов ближче, провв рукою по очах, перечитав ще раз.

У Петроград, на вулиц Червоних Зр, появилася дивна об ява: невеликий, срого паперу аркуш було прибито до облуплено стни порожнього будинку. Кореспондент американсько газети Арчбальд Скайльс, проходячи мимо, побачив босу молоду жнку в ситцевому охайному платт, яка стояла перед об явою: вона читала, ворушачи губами. На  втомленому, милому обличч не було подиву, тльки в синх байдужих очах свтилося щось несамовите. Жнка засунула пасмо хвилястого волосся за вухо, пдняла з тротуару кошик з зеленню  пшла через вулицю.

Аелта. Гперболод нженера Гарна (fb2) - 1640K -

Аелта. Гперболод нженера Гарна (fb2) | librius.net

Комментариев нет:

Отправить комментарий